Культурна спадщина Дніпра в новому виді

Ні для кого не секрет, що Дніпропетровськ не багатий історичними місцями і архітектурними пам’ятниками. Містобудівний бум почався тільки у кінці XIX століття. Але Єкатеринославська забудова тієї пори не належить до пам’ятників світової величини, та все ж для нас це – історія і культура. На жаль, у міської влади немає засобів для відновлення і підтримки історичних пам’ятників. І один з варіантів вирішення цього питання – це залучення іноземних інвесторів шляхом продажу таких будівель в приватні руки. Нижче наведені декілька прикладів такого інвестування.

Будинок Шишмана на Московській

1905 рік – цього року з’явилося одно з перших будівель типу торгівельно-ділового центру. Які тільки магазини, банки і підприємства не встигли попрацювати в цій будівлі: суспільства “Жирардівської мануфактури”, Дитятьківського товариства, суспільства “К. Зігель”, паперовий Е.Е. Блумберга, одна з чотирьох кондитерських В. Руппанера, переговорний пункт міжміського телефону, торгово-комерційний банк Ермолаєва, Санкт-Петербурзький Міжнародний Комерційний банк, Держбанк і багато інших. Нові власники при реконструкції зберегли фасади будинку Шишмана і при цьому не піддаються утискам міської ради.

Будинок на Глінки 7

Будівля початку 20 століття зберегла фасад єкатерининської будівлі. Нині це торгівельно-діловий центр “Призма”.

Будинок на Шевченко 49

На сьогодні на його місці побудований діловий центр, але при реконструкції зберегли фасад триповерхової химерної будівлі.

Будинок Розенберга – Барикадна 2

Найвідомішим постояльцем цього будинку був казенний рабин Єкатеринославу Шмарьягу Левін. Доктор філософії Кенигсбергского університету і член Єкатеринославського наукового товариства, учасник трьох сіоністських конгресів і депутат 1-ої Державної Думи Російської імперії, член опікунської ради талмуд-торы в Єкатеринославі і член правління Техниона в Хайфі. При реставрації дуже старанно відновлений до його первинного виду фасад будівлі.

Будинок на Барикадній 13

Ще один дуже примітний і відомий будинок – останнє місце проживання в місті головного рабина Єкатеринославу Леві Ицхака Шнеерсона. Під час будівництва бізнес-центру “Ступени” був відновлений історичний фасад будівлі.

Будинок Пчелкіна

Будівля, що знаходиться за адресою пл. Успенська 5, була відреставрована з усією трепетністю Олександром Сориним за проектом “Менора”. Збережені деталі інтер’єру, навіть відреставровані Амурчики і ініціали Пчелкіна Давида на щиті над входом.

Будинок Бродського на Клубній

Ліпні леви, каріатиди, переплетення квіткових гірлянд, безрука муза і барельєф Бетховена. У будинку по вулиці Леніна, 10 тільки цей декор нагадує про те, що знаходилося тут спочатку. Будинок, побудований у кінці 1890х, вже тоді оброблявся пишно і з використанням відповідної скульптури і музичної символіки. Вже в 1912 р. після перепланування тут почав роботу готель “Лондон”, першим власником якого був Е.Нейс. Готель відразу ж отримав 1-й клас. Надалі доля будинку піддалася важким випробуванням, а в 1948 році було прийнято рішення передати будівлі на відновлення інституту “Укргипромез”. Проект був розроблений проектною майстернею д/ф “Гипрогражданпроекта” під керівництвом архітектора М. Шнеерсона. В ході ремонту головний корпус втратив частину первинної обробки, був надбудований четвертий поверх і у черговий раз перепланований. Один з дворових корпусів був повністю розібраний. В середині 1960-х рр. будівлі по вулиці Леніна були повернені місту. І до цього дня тут працює міська прокуратура (може тому не виникає тертя з міською радою).

Прибутковий будинок Миренбурга

У серпні 1910 р. тут стояв величезний прибутковий будинок, він мав три поверхи, мансарду і великі підвали. Будівля виділялася не лише розмірами, але і зовнішнім виглядом. Його автор – Дитрих Корнелійович Тиссен був прибічником поширеного в Німеччині стильового напряму, який поєднував риси ренесансу і модерну. При скупій обробці стін будівля мала дуже пишне завершення з декількома фронтонами, складною мансардною покрівлею, критою поливною черепицею, і прекрасний купол, що вінчає кутовий еркер. Але коли в 1970-і рр. будинок поставили на ремонт, то краще б його не робили. У гонитві за додатковою житлоплощею були повністю переплановані квартири, ліквідовані торгові приміщення, а замість мансарди зведений “ящик” нового поверху. І міська рада не поспішає реставрувати один з найкрасивіших і оригинальнейших будинків нашого міста.

Будинок Хренникова (чи Український дім)

1 січня 1914 року офіційно відкрився будинок Хренникова (нині готель “Україна”) – одна з візитних карток Дніпропетровська. У розробці проекту брав участь петербурзький архітектор П. Фетісов. У образному рішенні і декорі будівлі були використані мотиви монументальної української народної архітектури епохи бароко. Сучасників вражало і внутрішнє убрання будинку. Особливо, великі металеві кораблі в стилі Київської Русі, що опускалися із стель у вигляді люстр театрального залу. Величезну роль при проектуванні зіграв Д.І.Яворницький, етнограф і історик України, знавець національної архітектури, естетичні погляди якого значною мірою вплинули на формування художнього образу будівлі. Д.І.Яворницький і В.Н.Хренников тісно співпрацювали, були друзями і однодумцями в поглядах на українську культуру і духовні цінності. Зараз це приватна власність, і міська рада не пред’являє претензії на цю будівлю.

Єкатеринославський міський ломбард

Рішення про створення Єкатеринославського міського ломбарду було прийняте Міською Думою на засіданнях 23 вересня і 3 жовтня 1903 р. Війна з Японією і революція значно ускладнили відкриття міського ломбарду. Роботу він почав тільки 1 жовтня 1909 р. у будівлі, що належала місту, по вулиці Московській, 17. Вже в 1911 р. було прийнято рішення про будівництво нової будівлі на Великій Базарній (Чкалова) вулиці. 3 квітня 1912 р. відбулися торги на будівництво, які виграв підрядник Шефтель Абрамович Френкель. Зведення будівлі було розпочате літом 1912 р., а вже 26 серпня 1913 р. аж до кінця 1990-х рр. це був єдиний ломбард, що діяв в місті Дніпропетровську. Але, незважаючи на це, міська рада не пред’являє претензії новим власникам.

Будинок суспільства прикажчиків по Великій Базарній

У травні 1910 р. будівля Комерційного училища була повністю закінчена. Пізніше його цілком офіційно стали називати II- м Єкатеринославським Комерційним училищем. Тут також проводилися численні громадські лекції і читання, завдяки яким колишнє училище деякий час носило назву “Народний університет”. З 1944 р. у будівлі розміщується СШ №38, що пропрацювала тут рівне півстоліття. В ніч з 9 на 10 листопада 1994 р. грандіозна пожежа практично повністю знищила стару будівлю. Замість відновлення місто вирішило продати його в приватні руки. На початку 2000-х в частині будівлі відкритий ТЦ “Golden Palace”, частину будівлі займають офіси.

Усі ці будівлі засіяли новими кольорами, повернули хоч би частково та велич і дух того часу. Ми знову можемо споглядати красу робіт архітекторів, відомих навіть за межами країни.

А місто отримало нове вливання іноземних інвесторів, зберегло неповторне обличчя, яке може притягнути більше туристів, і, завдяки невтручанню міської ради, місто все ще залишається привабливим для інвесторів.

І ось, що вийшло – будівлі не покинуті, не перетворені на музеї, не засмічені сміттям, не стали кублом для бомжів, не були зруйновані і забуті.